Хі ,
Найдено совпадений - 2030 за 1.00 сек.
 1336. АР Двоповерховий житловий будинок 15,9 х 18,8 м, включаючи гараж та терасу в Київської області | AutoCаd, ArchiCAD
Площа забудови - 164,25 м2
Загальна площа - 115,0 м2
Житлова площа - 200,1 м2
Будівельний об'єм - 1072 м3
Поверховість - 2
Загальна кількість житлових кімнат - 5
Ступінь вогнестійкості - ІІ
Функціонально будинок запроектовано з наступним набором приміщень:
План на відм. 0,000:
• Тамбір;
• Кладовка;
• Кухня;
• Столова;
• Прихожа;
• Житлова кімната;
• Санвузол;
• Котельна;
• Гараж;
• Прачечна.
План на відм. +3,130:
• Коридор зі сходами;
• Гардероб – 2 шт;
• Житлова кімната – 4 шт;
• Кладова;
• Санвузол.
Загальна площа будинку - 152,43м2.
Площа забудови - 164,25м2.
Котельня - 9,51м2.
Гараж - 38,12м2.
Площа підлоги – 202,93м2.
Будівельний об’єм – 1072м3.
Висота будинку – 8,5м від рівня землі.
Розмір земельної ділянки 23,97м х 32,54м.
Зовнішнє оздоблення
Зовнішні стіни виконуються:
• Внутрішній шар з газобетону товщиною 300 мм;
• Утеплювальний шар – пінополістирол D=50 кг/м3 товщиною 150 мм;
• Зовнішній шар – декоративна штукатурка (або штукатурка під покраску);
Вхідні двері – металеві коричневого кольору.
Вікна – металопластикові з двокамерним склопакетом коричневого кольору.
Внутрішні двері – індивідуальні дерев’яні фільончаті.
Цоколь – оздоблення природним каменем.
Дах – 4-ьох скатний, нахил 22о, бітумна (керамічна) черепиця по кроквяним конструкціям.
Внутрішнє оздоблення
Стіни всіх приміщень штукатуряться з оздобленням шпалерами, фарбуються водоемульсійною фарбою або облицьовуються керамічною плиткою на всю висоту приміщень.
Стеля – штукатурка з послідуючим фарбуванням та з гіпсокартону.
Підлога – паркет, керамічна плитка та ковролін.
Перекриття – монолітна залізобетонна плита.
1. План першого поверху.
2. План другого поверху.
3.План криші.
4. Фасад А
5. Фасад Б
6. Фасад В
7. Фасад Г
8. Благоустрій ділянки.
Дата добавления: 16.04.2018
|
|
 1337. Дипломний проект - Розробка поглинаючої конструкції системи управління реактором ВВЕР-1000 | Компас
Вступ
1 Опис реакторної установки та її компонентів
1.1 Реакторна установка ВВЕР-1000
1.2 Активна зона
1.3 Системи управління та захисту реактора
2 Аналіз технічних рішень, направлених та підвищення характеристик пел та ПС СУЗ
3 Вибір і обґрунтування конструкції пела
3.1 Обґрунтування використання титанату диспрозію
3.2 Обґрунтування конструкції пела
3.3 Фізична ефективність ПС СУЗ
3.4 Порівняння економічної ефективності використання ПС СУЗ
4 Технологічний процес виготовлення пела
4.1 Технологія виготовлення пела
4.2 Контроль пелів
5 Розрахунок виходу гелію й приросту тиску в штатному пелі за 2-7 років роботи
5.1 Постановка задачі
5.2 Розрахунок виходу гелію
5.3 Розрахунок приросту тиску
5.4 Висновки розрахунку
6 Охорона праці і навколишнього середовища
7 Економічна оцінка та обґрунтування
Висновок
Список джерел інформації
Водо-водяні енергетичні реактори (ВВЕР) з водою під тиском в активній зоні одержали найбільше поширення в усьому світі <1]. Реактор ВВЕР-1000 призначений для виробництва теплової енергії за рахунок ланцюгової реакції поділу ядер. Реактор гетерогенний корпусного типу, працюючий на теплових нейтронах, з водою під тиском, яка виконує функцію теплоносія і сповільнювача.
Технологічна схема енергоблоків з реакторами ВВЕР має два контури.
Перший контур – радіоактивний. До його складу входять сам реактор і чотири циркуляційні петлі, кожна із яких включає горизонтальний парогенера-тор, головний циркуляційний насос і головний циркуляційний трубопровід. До однієї з циркуляційних петель першого контуру приєднаний компенсатор тис-ку, за допомогою якого в контурі підтримується заданий тиск води, що явля-ється у реакторі і теплоносієм і сповільнювачем нейтронів.
Другий контур – нерадіоактивний. Він включає паропроводи, парові турбіни, сепаратори-пароперегрівачі, конденсатори, живильні насоси (ЖН) і трубопроводи, деаератори і регенеративні підігрівачі.
Парогенератор є загальним устаткуванням для першого і другого конту-рів. У ньому теплова енергія, вироблена в реакторі, від першого контуру через теплообмінні трубки передається другому контуру. Насичена пара, що вироб-ляється в парогенераторі, по паропроводу поступає на турбіну, яка приводить в обертання ротор генератора, що виробляє електричний струм.
Регулювання реактора здійснюється переміщуваними регулюючими ор-ганами, і як правило, рідким поглиначем.
Теплоносій поступає в реактор через вхідні патрубки корпусу, проходить вниз по кільцевому зазору між шахтою і корпусом, потім через отвори в опор-ній конструкції шахти підіймається вгору через тепловиділяючі збірки. Нагрі-тий теплоносій виходить з головок ТВЗ в міжтрубний простір блоку захисних труб і через перфоровану обичайку блоку та шахти відводиться вихідними па-трубками з реактора.
У якості ядерного палива використовуються таблетки двоокису урану з початковим збагаченням по 235U у стаціонарному режимі в діапазоні від 2,4 до 4,4 % (по масі).
Реактор ВВЕР-1000 володіє важливою властивістю саморегулювання: при підвищенні температурі теплоносія або потужності реактора відбувається зниження інтенсивності ланцюгової реакції в активній зоні і в підсумку знижен-ня потужності реактора.
Активна зона – частина ядерного реактора, що містить ядерне паливо, та забезпечує задану потужність і умови для ініціації і підтримки керованої лан-цюгової реакції поділу ядер.
Активна зона реактора зібрана зі 163 шестигран-них тепловиділяючих збірок (ТВЗ), котрі містять тепловиділяючі елементи (твели) стержньового типу з сердечником з двоокису урану у вигляді таблеток, що знаходяться в оболонці з цирконієвого сплаву. В тепловиділяючих збірках твели розміщені по трикутним решіткам і укладені в чохол з цирконієвого сплаву. У свою чергу, ТВЗ також зібрані у трикутні решітки з кроком 12,75 мм. Нижні циліндрові частини ТВЗ входять в отвори опорної плити, верхні – в дистанціонуючу притискну плиту.
Зверху на активну зону встановлюється блок захисних труб, що дистанціонує касети і запобігає спливанню і вібрації.
Основні конструкційні характеристики активної зони ВВЕР-1000:
| | | | , м | ,12 | | , м | ,55 | | , м | | | , мм | ,75 | | , МПа | ,7 | | , °С | | | | | | | | , м3/год | | | , МПа | ,18 | | , МПа | ,4 | | , °С | | | , кг | | | , % | ,4 | | , м/с: | хід/вихід) | ,8/11 | | | | ,5 | | , діб | | | , МВт/м | | | | ,12 |
У дипломному проекті розглянуті перспективні конструкції пелів з комбі-нованим поглиначем. Проведено обґрунтування використання таблеток тита-нату диспрозію в якості поглинаючого матеріалу для ПС СУЗ ВВЕР-1000.
Розглянуті технологічні процеси виготовлення пела та таблеток титанату диспрозію.
Дослідження впливу легуючих домішок у вигляді оксиду молібдену (МоО3) показали ефект стабілізації флюоритної структури титанату диспрозію та підвищення щільності таблеток.
Були проведені розрахунки виходу гелію та приросту тиску в штатному пелі за 2-7 років роботи. Після цього були розраховані окружні розтягуючі напруження, при порівнянні яких із межами текучості і міцності для сталі 06Х18Н10Т при температурі 350 0С ми впевнилися, що за даний період роботи в оболонці пел не буде ніяких структурних змін, які б становили небезпеку в нормальній роботі реактора. Поряд із цим, був зроблений розрахунок того моменту, коли окружні розтягуючі напруження зрівняються із межами текучо-сті і міцності.
Низький термін експлуатації показав, що перехід на використан-ня титанату диспрозія є більш доцільним.
Розглянуто питання економіки, охорони праці та навколишнього середовища.
Дата добавления: 16.04.2018
|
 1338. Курсовий проект - Привід стрічкового конвеєра (редуктор циліндричний косозубий) | Компас
1. Технічне завдання на проектування
2. Розрахунок основних параметрів привода
3. Розрахунок передач привода
4. Попередні розрахунки валів редуктора
5. Розрахунок шпонкових з’єднань редуктора
6. Визначення конструктивних розмірів корпуса і кріпильних деталей редуктора
7. Визначення радіальних сил в підшипниках кочення
8. Перевірка довговічності підшипників
9. Уточнений розрахунок небезпечного перерізу вихідного вала редуктора
Список літератури .
Технічна характеристика
1. Номінальний момент, що передається, Н м - 167,2
2. Фактичне передаточне число - 5,0
3. Частота обертання вхідного вала, об/хв - 2931
4. Об'єм масла, що заливається, л - 2,95
Дата добавления: 22.04.2018
|
1339. Курсовий проект - Проектування технологічного процесу складання виробу «Клапан механічний МЧ00.23.00.00 СБ. Проектування технологічного процесу процесу виготовлення деталі «Кришка МЧ00.23.00.02» | Компас
Вступ
1. Проектування технологічного процесу складання виробу «Клапан механічний МЧ00.23.00.00 СБ»
1.1 Аналіз службового призначення виробу
1.2 Визначення типу виробництва табличним способом та аналіз його характеристик
1.3 Побудова технологічної схеми складання
2. Проектування технологічного процесу виготовлення деталі «Кришка МЧ00.23.00.02»
2.1 Формулювання службового призначення деталі та аналіз її поверхонь
2.2 Вибір і обгрунтування способу виготовлення вихідної заготовки та призначення припусків
2.3 Призначення технологічних баз для виготовлення деталі
2.4 Призначення способів обробки заготовки
2.5 Проектування маршруту обробки заготовки заданої деталі
2.6 Вибір верстатів, верстатних пристроїв, різальних та вимірювальних інструментів
Висновки
Список лiтератури
Механічний односідельний зворотний клапан з пневоприводом призначений для автоматичних установок, розпилюючих змащувально-охолоджуючі рідини.
Технічна характеристика виробу.
Вид навантаження на клапан - пружинний.
Робочий тиск системі, кПа: 700
Величина тиску на виході з трубопроводу, кПа: 102
Величина тиску в трубопроводі після закриття клапана, кПа: 600-650
Максимальний хід штоку, мм: 15
Коефіцієнт витрати повітря Сv: 1,05
Чистота підведеного повітря, мкм: 25
Кліматичне виконання по ГОСТ 15150-90: УХЛ2
Допустимий рівень шуму, дБ: 50
Матеріал ущільнення - Шкіра 3 ГОСТ 20836-75
Габаритні розміри 90 215 мм.
Маса клапана 1,6 кг.
Клапан призначений для роботи у повітряному середовищі, що не містить парів агресивних речовин. Працює при температурі 15-35C та відносній вологості повітря до 80%.
Термін використання до ремонту не менше 20000 годин.
У міжремонтний період проводиться заміна ущільнень.
Деталь «Кришка МЧ00.23.00.02» н6алежить до класу «Втулки» і призначена для створення герметичності в камері виробу « Клапан механічний МЧ00.23.00.00 СБ».
Кришка призначена для безперервної роботи при номінальному навантаженні.
У міжремонтний період обслуговування не передбачено.
Маса деталі 0.19 кг.
Габаритні розміри 90 47 мм.
Креслення деталі «Кришка МЧ00.23.00.02» наведено у дод. Д.
Висновки
У розрахунковій роботі спроектовано технологічний процес складання виробу «Клапан механічний МЧ00.23.00.00 СБ». сформульовано службове призначення виробу. визначено тип виробництва – великосерійний та наведено його організаційно-технічну характеристику. У результаті розрахунків визначено, що річний обсяг випуску становить 16100 шт.., місячний обсяг – 1341 шт… Розроблено технологічну схему складання та та маршрутно-операційний опис технологічного процесу складання виробу.
Спроектовано технологічний процес виготовлення деталі «Кришка МЧ00.23.00.02», визначено її службове призначення. Проаналізовано та класифіковано поверхні деталі з визначенням їх функцій. Обрано метод отримання вихідної заготовки з сортового прокату. Запропоновано маршрутний технологічний процес виготовлення деталі, а також вибрано відповідне металорізальне обладнання та технологічну оснастку.
Дата добавления: 22.04.2018
|
1340. Дипломний проект - Розробка ділянки механічного цеху по обробці деталі «Корпус верхній» на підприємстві ПАТ Сумське НВО в умовах одиничного виробництва | Компас
, що входить до складу поршневого компресора 2ГМ2,5-2200/20-55., призначеного для стиснення природного і попутного нафтового газу.
Деталь призначена для закріплення клапанних пластин та пружин., являє собою тіло обертання типу диск з довжиною 32 мм та найбільшим діаметром 96 мм.
У зв’язку зі зміною типу виробництва на середньо-серійний методом одержання заготівки обрано штамповку на кривошипно гарячештампувальних пресах, на відміну від базового – виготовлення заготівки із сортового прокату. Що дозволило значно скоротити витрати на матеріал, зекономити час на механічну обробку та зменшити кількіть відходів.
Розглянемо конструкцію деталі. Присутні такі конструктивні елементи:
- скруглення R1
-фаски
1. Циліндрична
1.1 зовнішня
-96d9
-94h11
-77f9
1.2 внутрішня
-57
2. Торці
-l32
-l32
-l2.5
-l18
3. Інші поверхні
-кишеня ,75/57
-скруглення R5
-фаска
-фасонна поверхня , R1.5, 96d9/72
-кільцева канавка «Д»
-кільцева канавка «Е»
-кільцева канавка «Ж»
-канавка R0.2, 26/34
-канавка R0.2, 46/54
-центральний отвір 9Н9
-отвір 4, l6
-отвір 2.5, l4
-отвори 6, на 30
-отвори 6 на 50
-отвори 3, на 72
-отвори 6.2 на 84
-отвори 3 на 84
-пази l3
До нетехнологічних конструктивних елементів можна віднести :
- кільцеві канавки;
- зовнішня кончіна поверхня;
- внутрішня конічна поверхня;
- пази l 3 мм, 45 шт.;
- глухі отвори.
Позбавитися не технологічності можливо шляхом обробки даних елементів на верстатах з ЧПК з прив’язкою інструменту до відповідних поверхонь. На кресленні проставлені допуски радіального і торцевого биття, які забезпечується обробкою деталі на одному установі.
Допуск співвісності та позиційний допуск отворів.
Розглянемо основні відмінності пропонованого технологічного процесу від базового Проводиться більш доцільний метод отримання заготовки. Використання верстатів з ЧПК дозволяє досягти необхідної якості обробки деталі, знизити кваліфікаційні розряди робітників, унаслідок чого знижуються витрати по заробітній платі, знижується трудомісткість витрат на виготовлення деталі, з'явилася можливість використання багатоверстатного обслуговування, відпадає необхідність у розмічальних операціях з використанням ділильної голівки, використовується спеціальний ріжучий, вимірювальний інструмент та верстатне оснащення, призначення яких поліпшити умови роботи та продуктивність праці.
До операцій 020 Токарна з ЧПК, 030 Фрезерувальна з ЧПК, 040 Сверлильна з ЧПК та 050 Токарна з ЧПК складено РТК, що демонструють схему базування заготовки, асортимент ріжучого інструменту, режими різання на даних операціях.
Для контролю зовнішньої циліндричної поверхні д 77ф9, що отримується на операції 020 токарна з ЧПК згідно завдання спроектовано калібр-скобу, під час проектування визначено прохідний та непрохідний розміри, габаритні розміри, матеріал та технічні вимоги до інструменту.
Також для обробки кільцевих канавок спроектовано канавочний різець з механічним кріпленням , що використовується на операції 020 токарна з ЧПК. Під час проектування визначено конструктивні розміри різця та геометричні елементи пластинки. різця
Темою дослідницької частини є Методи підвищення зносостійкості твердосплавних пластин. До даних методів відносяться нанесення зносостійких покриттів електроіскровим, плазмовим, детонаційним метадами та газофазним осадженням. Нанесення антифрикційних покриттів, які менш тверді, ніж матеріал основи, і виконують функції твердих мастил, що знижують коефіцієнт тертя і зменшують тим самим знос інструменту. Механічні методи, які полягають в динамічному впливі на контактні поверхні інструменту з метою створення стискаючих залишкових напружень, що підвищують зносостійкість ріжучих лез. Та магнітно-імпульсна обробка.
Для реалізації запропонованого технологічного процесу зроблені відповідні організаційно - економічні розрахунки і спроектована ділянку механічного цеху (показати креслення плану ділянки).
На спроектованій ділянці устаткування розташоване відповідно до ходу технологічного процесу, що характерно для среднесерійного типу виробництва, є склад заготовок, склад готової продукції, обладнана кімната майстра.
Зображено графік завантаження устаткування, середній коефіцієнт завантаження по ділянці склав 0,81.
Розрахунки показують, що при впровадженні запропонованого технологічного процесу річний економічний ефект склав 353927 грн., що є доцільним.
ЗМIСТ
Вступ
1 Технологічна частина
1.1 Стислий опис виробу
1.2 Опис деталі
1.3 Характеристика заданого типу виробництва
1.4. Вибір і техніко-економічне обгрунтування методу виготовлення заготовки
1.5 Розрахунок припусків аналітичним способом
1.6 Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі
1.6.1. Запропоновані методи забезпечення технічних вимог на деталь в процесі обробки
1.6.2. Аналіз заводського технологічного процесу
1.6.3 Скорочений опис пропонованого маршрутного технологічного процесу
1.7 Розробка операційного технологічного процесу
1.7.1 Стислий опис траєкторій руху ріжучих інструментів
1.7.2 Вибір режимів різання і нормування операцій технологічного процесу
Розрахунок режимів різання і нормування Токарної операції з ЧПК 020.
1.7.3 Складання керуючих програм для верстатів з ЧПК і заповнення карт кодування інформації - ККІ
1.8 Проектування спеціального оснащення
1.8.1 Проектування верстатного пристрою
1.8.2 Проектування ріжучого інструменту
1.8.3 Проектування вимірювального інструменту
1.9 Дослідницька частина
2. Організаційна частина
2.1 Розрахунок річного приведеного обсягу деталей. Розрахунок норм штучно калькуляційного часу і розцінок.
2.2 Розрахунок кількості верстатів та коефіцієнта їх використання.
2.3 Розрахунок чисельності персоналу дільниці.
2.3.1 Розрахунок можливості багатоверстатного обслуговування.
2.3.2 Розрахунок чисельності основних робітників.
2.3.3 Розрахунок продуктивності праці виробничих працівників.
2.3.4 Розрахунок кількості допоміжних робітників.
2.3.5 Розрахунок кількості керівників, спеціалістів, службовців.
2.4 Організація постачання робочих місць на дільниці матеріалами, інструментом
2.5 Організація наладки обладнання з ЧПК по керуючий програмі
2.6 Обгрунтування прийнятих методів розробки керуючих програм в технологічному процесі, що проектується
2.7 Організація технічного контролю деталі на ділянці, що проектується
2.8 Організація роботи керівника (майстра)
2.9 Організація ТБ і протипожежних заходів на дільниці, що проектується
3. Економічна частина
3.1 Визначення вартості основних матеріалів.
3.2 Розрахунок річного фонду заробітної плати виробничим робітникам і розміру їх середньомісячного заробітку.
3.3 Розрахунок накладних витрат.
3.4 Розрахунок повної собівартості і ціни деталі.
4. Результуюча частина
4.1 Розрахунок економічної ефективності запропонованого технологічного процесу.
4.2 Техніко-економічні показники дільниці.
4.3 Обгрунтування економічної ефективності розробленого техпроцесу.
Література
Дата добавления: 22.04.2018
|
1341. Курсовий проект - Спортивний комплекс у м.Львів | AutoCad
1. Вихідні дані;
2. Снігове навантаження по (ДБН-В. 1.2-2-06);
3. Навантаження від власної ваги ферми, Бв.в;
4. Розрахунок плити;
5. Перевірка несучої здатності плити;
6. Статичний розрахунок рамного поперечника будівлі:
1) Навантаження на раму:
а) Постійне розрахункове зусилля на колону від ригеля і даху та підвісної стелі;
б) Тимчасове розрахункове зусилля на колону від снігу;
в) Вітрове навантаження по (ДБН-В.1.2-2-06);
г) Навантаження від стіни;
2) Розрахунок;
7. Розрахункові зусилля в перерізі 1-1;
8. Проектування клеєної колони рамного поперечника одноповерхової будівлі;
9. Розрахунок і конструювання анкерного кріплення колон до фундаменту:
1) Визначення зусилля;
2) Проектування анкерного кріплення;
10. Розрахунок і конструювання пятикутної металодерев’яної ферми:
1) Навантаження на ферму;
2) Статичний розрахунок ферми:
а) Розрахункові вузлові навантаження;
б) Розрахункові зусилля в стержнях ферми;
3) Проектування ферми:
а) Верхній пояс;
б) Нижній пояс;
в) Опорний розкіс;
г) Опорний стояк;
в) Проміжний стояк
г) Розкіс
11. Розрахунок і конструювання вузлів:
1) Карнизний вузол;
2) Розрахунок упора;
3) Розрахунок опорного листа;
4) Опорний вузол;
5) Проміжний вузол верхнього пояса;
6) Гребеневий вузол;
7) Проміжний вузол нижнього пояса;
Література
Вихідні дані
Призначення будівлі спортивне, отже будівля входить до першого класу відповідальності споруд, для яких коефіцієнт надійності за призначенням γn =0.9. Група експлуатації дерев’яних конструкцій A1, за завданням. Район будівництва м. Львів.
Загальні розміри будівлі:
-проліт в осях колон (стін), І=28м;
- висота від підлоги до низу покриття чи стелі, Н=4,6м;
-довжина будівлі, споруди, 46,8 м;
- крок конструкцій покриття споруди, В=5.2м.
Приймаємо ширину плити покриття 1,5, а довжину – 5,2м.
Дата добавления: 23.04.2018
|
1342. Курсовий проект - Варіантне проектування фундаментів житлового будинку в м.Миколаїв | AutoCad
1. Вихідні дані для будвлі
2. Аналіз інженерно-геологічних умов будівельного майданчика.
2.1. Інженерно-геологічний розріз.
2.2. Оцінка грунтових умов будівельного майданчика.
2.2.1. Інженерно-геологічний елемент № 1 (ІГЕ-1).
2.2.2. Інженерно-геологічний елемент № 2 (ІГЕ-2).
2.2.3. Інженерно-геологічний елемент № 3 (ІГЕ-3).
2.2.4. Інженерно-геологічний елемент № 4 (ІГЕ-4).
2.3. Зведена таблиця нормативних значень фізико-механічних показників грунтів будівельного майданчика.
2.4. Розрахункові значення фізико-механічних показників грунтів будівельного майданчика.
3. Фундаменти неглибокого закладання.
3.1. Визначення мінімальної глибини закладання підошви фундаментів.
3.2. Визначення розмірів підошви фундаментів.
3.2.1. Визначення попередньої ширини підошви фундаментів (b).
3.2.2. Визначення фактичного розрахункового опору грунту (R).
3.2.3. Визначення остаточної ширини підошви фундаментів (b) та розрахункового опору грунту (R).
3.2.4. Конструювання фундаментів.
3.2.5. Перевірка отриманих розмірів фундаментів.
4. Пальові фундаменти.
4.1. Несуча здатність палі по грунту.
4.1.1. Вихідні дані. Встановлення довжини палі.
4.1.2. Розрахункова схема для визначення несучої здатності палі по грунту.
4.1.3. Визначення несучої здатності палі по грунту.
4.2. Визначення розрахункового навантаження на палі.
4.3. Розрахунок пальових фундаментів.
4.3.1. Навантаження, що діють на пальвий фундамент.
4.3.2. Визначення кількості паль у фундаменті(n).
4.3.3. Встановлення мінімальної відстані між палями (Lmin).
4.3.4. Визначення необхідної відстані між палями (L) та порівняння її з мінімальною.
4.3.5. Встановлення розташування паль у фундаменті.
4.3.6. Розрахунок ростверків.
4.3.7. Конструювання пальових фундаментів.
4.3.8. Перевірка отриманих розмірів фундаментів.
5. Розрахунок фундаментів за деформаціями (визначення осідання фундаменту).
6. Список використаної літератури.
хідні дані
Місце будування: м.Миколаїв
Основні дані про грунти майданчика
| | | ,м | ,г/см | , дол.од. | | | , ρs | |
|
| | | | | ,58 | | | | | | | | ,4 | ,78 | ,64 | ,1 | | | | | | ,1 | ,96 | ,69 | ,22 | ,15 | ,23 | | | | ,5 | ,79 | ,64 | ,12 | | |
,4 м від поверхні. По відношенню до бетону та металу грунтові води характеризуються як неагресивні.
Гранулометричний склад пісків
| | , мм в % по масі | | ,0 | ,0-1,0 | ,0-0,5 | ,5-0,25 | ,25-0,1 | ,1 | | | ,4 | ,7 | ,1 | ,6 | ,2 | | | | ,3 | | ,1 | ,3 | ,2 | ,1 |
N=1300кН; M=70кНм; Q=50 кН
Дата добавления: 23.04.2018
|
1343. Курсовий проект - Металевий каркас одноповерхового виробничого будинк132 х 36 м в м. Миколаїв | AutoCad
І. Компонування каркасу.
І.1. Вихідні дані
І.2. Визначення розмірів по вертика-лі
І.3. Визначення розмірів по горизонталі
ІІ. Визначення навантажень та розрахунок рами
ІІ.1. Визначення постійних навантажень
ІІ.2. Навантаження від сні-гу.
ІІ.3. Навантаження від мостових кранів
ІІ.4. Вітрове навантаження
ІІ.5. Визначення зусиль у перерізах поперечної рами
ІІІ. Розрахунок та конструювання ступінчастої колони
III.1. Визначення розрахункових довжин
ІІІ.2. Підбір перерізу надкранової частини колони
ІІІ.3. Підбір перерізу нижньої (підкранової) частини колони
ІІІ.4. Підбір перерізу віток.
III.5. Розрахунок решітки колони
ІІІ.6. Розрахунок і конструювання вузла сполучення верхньої та нижньої частин колони
ІІІ.7. Розрахунок і конструювання бази колони
ІІІ.8. Розрахунок в'язей по колонам
IV. Розрахунок та конструювання ферми
IV.1 Визначення розрахункових зусиль в елементах ферми
IV.2. Підбір перері-зів.
IV.3 Вузли зі зміною перерізів поясів (заводські стики)
IV.4 Монтажний стик ферми.
IV.5 орний вузол ферми
Перелік літератури
хідні дані
Скомпонувати каркас однопролітної опалювальної будівлі з прольотом L=36 м. Крок колон B=12 м. Будівля обладнана одним мостовим краном:
- вантажопідйомність Q=50/10 т;
- група режимів 4К.
Позначка низу кроквяної ферми +13,200 м, довжина будівлі — 132 м; район будівництва — м. Миколаїв; тип місцевості за вітровим навантаженням — А. Утеплювач — мінеральні плити(t=150 мм, ρ=250 кг/м³).
Конструктивні рішення:
- Колони — ступінчасті; листовий фасонний прокат зі сталі класу міцності С255;
- Ферми — пояси і решітка із парних кутиків; листовий і фасонний прокат зі сталі класу міцності С245;
- В’язі — із гнутих замкнених зварних профілів (сталь С235);
- Клас бетону фундаментів С20/25;
- Тип покриття – утеплене безпрогінне по залізобетонним ребристим плитам.
Дата добавления: 23.04.2018
|
1344. Курсовий проект - Гаряче водопостачання та тепловий пункт 9 - ти поверхового будинку в м Чернігів | AutoCad
Вступ.
2 Вихідні дані для проектування.
3 Гаряче водопостачання.
3.1 Розробка системи гарячого водопостачання.
3.2 Визначення розрахункових витрат води.
3.3 Попередній гідравлічний розрахунок.
3.4 Визначення тепловтрат трубопроводів та циркуляційних витрат води.
3.5 Остаточний гідравлічний розрахунок подавальних трубопроводів.
3.6 Гідравлічний розрахунок трубопроводів у режимі циркуляції.
4 Тепловий пункт.
4.1 Розрахунковий тепловий потік системи гарячого водопостачання.
4.2 Розрахунковий тепловий потік системи опалення.
4.3 Розрахунок та підбір підігрівників гарячого водопостачання.
4.3.1 Спрощений опалювальний температурний графік.
4.3.2 Попередні розрахунки.
4.3.3 Розрахунок підігрівника першого ступеня.
4.3.4 Розрахунок підігрівника другого ступеня.
4.5 Підбір підвищувальних насосів.
4.6 Підбір циркуляційних насосів.
4.7 Проектування теплового пункту.
Література.
Вихідні дані для проектування
Варіант 19. Місто Чернігів. 9-поверховий будинок, 4 секції.
Розрахункові температури мережної води 135-70°С.
Компонування будинку.
1.Джерело теплопостачання-котельня.
2.Система теплопостачання – закрита.
3.Тиск мережної води на вводі до ІТП Р=0,6МПа
4.Наявний тиск мережної води на вводі до ІТП ∆Рр =0,2МПа.
5.Гідравлічний опір системи центрального опалення житлового будинку ∆Рсо=0,04МПа.
6.Температура гарячої води t у місцях водоразбору за СНиП 2.04.01-85 не нижче 50°С для закритих систем теплопостачання та не більше 75°С.
7. Відмітки осі труб на вводі теплової мережі та водопроводу до будинку приймаються однаковими.
8.Житловий будинок має підвал і холодне горище.
9. Висота поверху 3м.
10.Водопровідна вода підігрівається в ІТП.
11.Підключення водо підігрівників у ІТП за двох східчастою змішаною схемою.
Кліматологічні данні.
Зимові параметри зовнішнього повітря.
Параметри Б
Температура:
tрозрах.= (-23°C)
tсер.= - 0,9°С
Тривалість опалювального періоду n=187діб;
Кількість градоосіб опалювального періоду S=n•( tв – tсер.)= 172•(23-(-0,9))
=4110,8
Дата добавления: 24.04.2018
|
1345. Курсовий проект - Монтаж збірних з/б конструкцій одноповерхової промислової безкранової споруди | AutoCad
1. Аналіз вихідних даних.
2. Варіанти технічних рішень монтажних робіт.
2.1 Вибір методу монтажу.
2.2. Вибір способу закріплення конструкцій у проектне положення.
2.3. Вибір монтажних пристроїв.
3. Визначення монтажних характеристик конструкцій.
4. Вибір будівельних кранів.
5. Вибір засобів транспортування.
6. Техніко-економічне обгрунтування вибору варіанта технологічного вирішення.
7. Складання калькуляції.
8. Складання таблиці технологічних розрахунків.
9. Визначення ТЕП роботи кранів у комплекті і вибір найбільш економічного.
10. Визначення ТЕП проекту.
11. Охорона праці при монтажі будівельних конструкцій.
12. Використана література.
Характеристика будівлі яка споруджується.
У відповідності до завдання розробляємий проект монтажу будівельних конструкцій одноповерхової промислової будови, яка складається з трьох уніфікованих типових секцій.
Всі секції безкранові довжиною 72 м. У кожній секції чотири прольоти по 18м, з кроком внутрішніх колон - 12м, зовнішніх – 6м та кроком крокв’яних ферм - 6м. Висота донизу підкрокв’яної ферми 10.8 м. Довжина стінової панелі - 6м. Фундаменти під будівлю – збірні. Всі конструкції залізобетоні типові. Загальна довжина будівлі-218м.
Характеристика умов виконання монтажних робіт.
Умови виконання робіт на кожному об’єкті, який споруджується, мають бути проаналізовані. Необхідно класифікувати фактори, які ускладнюють виконання будівельних процесів, і визначити міру їх впливу на техніко-економічні показники проекту виконання робіт і вибір методу монтажу будівлі.
Будівля даного проекту споруджується у таких умовах виконання робіт: нове будівництво в нормальних умовах, улітку з середньою температурою близько 20 С. Ці умови сприятливі для виконання монтажних робіт.
Дата добавления: 27.04.2018
|
1346. Курсовий проект - Проектування організації будівництва промислової будівлі | AutoCad
1. Характеристика об’єкта та умов будівництва.
1.1. Характеристика об'ємно-планувальних та конструктивних рішень прийнятих по об’єкту.
1.2. Характеристика умов будівництва.
2. Загальні рішення по організації будівництва.
2.1. Визначення планової тривалості будівництва.
2.2. Основні рішення по організації та технології будівництва.
3. Організація виробництва будівельно-монтажних робіт.
3.1. Визначення обсягів робіт.
3.2. Вибір основних монтажних механізмів.
3.3. Проектування сітьового графіка будівництва об'єкту.
3.4. Проектування будівельного генерального плану об'єкта;
3.4.1. Визначення потреби в адміністративних та санітарно-побутових приміщеннях.
3.4.2. Визначення потреби в складських приміщеннях.
3.4.3. Розрахунок тимчасового водопостачання.
4. Техніко-економічні показники проекту.
5. Заходи з охорони праці.
6. Список використаної літератури.
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ТА УМОВ БУДІВНИЦТВА
Характеристика об’ємно-планувальних та конструктивних рішень об’єкта
Цех машинобудівного заводу запроектований у вигляді будівлі, яка складається з двох багато прольотних одноповерхових блоків прямокутної форми, що зводиться з метою експлуата¬ції підприємств з горизонтальним технологічним процесом виробництва.
Блок 1. Кількість прольотів розміром 24м – 1, 30 м – 3.Ширина блоку - 72 м, довжина – 113,5 м. Крок зовнішнього ряду колон - 12 м та внутрішнього ряду колон - 12 м. Плити покриття прийнято розміром 3х12 м .
За відмітку +0,000 прийнято чисту підлогу. Відмітка низу кроквяної конструкції -8.4.Фрагмент поперечного перерізу будівлі показано на рис. 2.
Блок 2. Кількість прольотів розміром 18м – 4. Ширина блоку – 72 м, довжина – 131,5 м. Крок зовнішнього ряду колон - 12 м, внутрішнього – 12 м, по осі «5» розташований температурний шов. По торцях будівель для кріплення стінових панелей запроектовані фахверкові колони з кроком 6 м. Плити покриття прийнято розміром 3х12 м.
Фундаменти під каркас будівлі прийняті ступінчасті монолітні залізобетонні, що стоять окремо, з підколонниками. Розміри фундаментів визначаються розрахунком залежно від несучої здатності грунту і навантаження, що сприймається конкретним фундаментом. При розробці ескізного про¬екту розміри ступенів опорної частини фундаментів крайнього й серед¬нього рядів (а х в) умовно приймаються рівними і встановлюються залежно від виду грунту та величини прольоту. В проекті прийнято вид грунту-суглинок. Якщо розміри прольотів, що примикають до даного фундаменту, не однакові, то роз¬мір підошви фундаменту приймаються за більший із них. Геометричні розміри підошви фундаментів під колони, що розміщені на температурному шві, умовно збільшуються в напрямі кроку колон у 1,6 рази. Об’єм фундаменту середнього ряду, розміщеного на температурному шві умовно приймається в 1,6 рази більшим від об'є¬му рядового фундаменту середнього ряду. Конструктивні рішення фундаментів, які розміщені в місцях примикання окремих складових частин цеху і є водночас опорою для колон цих частин умовно не розглядаються і приймаються рівними за об’ємом фундаментам, розташованим на температурному шві. Геометричні розміри фундаментів, розміщені на температурному шві, умовно приймаються збільшеними в 1.6 рази. Глибину закладання фундаментів під колони будівлі, прийнято (2,5 м). Розрахунок обсягів фундаментів зведено в таблицю.
Огороджуючи конструкції будівлі виконуються із збірних керамзитобетонних панелей і металевих віконних рам, які встановлю¬ють по всьому периметру будівлі. Стінові рядові панелі виготовляють довжиною 6 і висотою 1.8, 1.2 м. Розміри панелей віконних рам відповідають розмірам рядової стінової панелі. При вирішенні фасаду будівлі передбачено встановлення по фундаментних балках цокольну стінову панель висотою 1,8 м.
Для встановлення стінових панелей по торцях будівлі передбачено влаштування фахверкових колон, які встановлюють у збірні залізобетонні фундаменти. Глибина заклаання таких фундаментів становить 1,2 м.
Влаштування підлог у районі розміщення силової плити здійснюється безпосередньо по плиті. У цьому районі як чисту підлогу беруть асфальтобетон, який укладають товщиною 35мм.
Покрівля - утеплена з покриттям у три шари руберойдом.
Внутрішні опоряджувальні роботи передбачають олійне фарбування колон на висоту 1,8 м, цокольної панелі та віконних рам.
Зовнішнє опорядження будівлі передбачає олійне фарбування фасаду та віконних рам.
По периметру будинку на ширину 1.0 м передбачено спорудження вимощення з асфальтовим покриттям на щебеневій основі.
Характеристика умов будівництва:
Умови будівництва прийняті відповідно до виданого завдання:
• район будівництва об’єкта – Київська область;
• початок будівництва – 2 квартал;
• рельєф місцевості – спокійний з перепадами відміток менше 0,5 м.;
• основою для фундаментів є суглинок;
• ґрунтові води знаходяться нижче глибини закладання фундаментів;
• забезпечення джерелами енергозабезпечення здійснюється від існуючих комунікацій
• віддаленість від існуючої мережі автошляхів – 3 км;
• усі будівельні матеріали, вироби і конструкції надходять на будмайданчик зі складів організацій, що беруть участь у зведенні об'єкту, які знаходяться на від¬стані до 12 км від будмайданчика;
• бетон, розчин, асфальт надходять на будмайданчик із централізованого заводу, що знаходиться на відстані 10 км від будмайданчика;
усі будівельні машини і механізми, необхідні для зведення об'єкту можуть залучаються з баз механізації організацій які приймають участь в зведенні об'єкту;
Дата добавления: 27.04.2018
|
1347. Дипломний проект - Технічне переозброєння зони ПР ТОВ "Сорочанський мірошник" з цільовою розробкою технологічного процесу заміни ведучого моста вантажного автомобіля | Компас
Перелік скорочень
Анотація
Вступ
1 Техніко-економічне обґрунтування проекту
1.1 Виробнича діяльність і структура підприємства
1.1.1 Загальна характеристика підприємства
1.1.2 Облікова кількість рухомого складу та умови його експлуатації
1.2 Характеристика та аналіз виробничої діяльності об’єкта проектування
1.2.1 Аналіз організації виробництва ТО і ПР ДТЗ
1.2.2 Аналіз забезпечення технологічним обладнанням, інструментом, технологічною та нормативною документацією
1.2.3 Аналіз стану охорони праці на об’єкті проектування
1.2.4 Аналіз техніко-економічних показників виробничої діяльності об’єкту проектування
1.3 Основні висновки та постановка завдань проектування
2 Розрахунково-організаційна частина
2.1 Програмне забезпечення для розрахунку на ЕОМ
2.1.1 Опис програмного забезпечення
2.1.2 Вибір і обґрунтування вихідних даних
2.2 Розрахунок виробничої програми ТО і ПР
2.2.2 Вибір і коригування нормативів ТО і ПР рухомого складу
2.2.3 Визначення річного пробігу автомобілів
2.2.4 Розрахунок виробничої програми в кількісних показниках
2.2.5 Розрахунок виробничої програми в трудових показниках
2.3 Розрахунок чисельності робітників
2.4 Розрахунок кількості постів ТО і ПР
2.5 Розрахункові показники робіт ТО і ПР
2.6 Організація виробничих підрозділів робіт та загальна організація виробничого процесу
2.7 Організація робочих місць
2.8 Підбір технологічного обладнання
2.9 Розрахунок рівня механізації у виробничому підрозділі
2.10 Технологічне планування об’єкту проектування
2.10.1 Розрахунок площ виробничих приміщень
2.10.2 Описання планувальних рішень
3 Технологічна частина
3.1 Аналіз конструктивних, функціональних та експлуатаційних особливостей
3.1.1 Особливості будови, функціонування та умови роботи
3.1.2 Особливості експлуатації, відмови та несправності
3.2 Розробка технологічного процесу
3.2.1 Аналіз шляхів удосконалення та загальна схема технологічного процесу
3.2.2 Розробка маршрутних технологічних карт
3.2.3 Розробка операційних технологічних карт
3.2.4 Розрахунок ступеня механізації технологічного процесу
4 Конструкторська частина
4.1 Огляд існуючого обладнання та обґрунтування вибору конструкції
4.2 Технічна характеристика, будова і функціонування
4.3 Розрахунок конструкції
4.4 Особливості монтажу, наладки, пуску та експлуатації
5 Безпека життєдіяльності
5.1 Виробнича санітарія та гігієна
5.1.1 Шкідливі фактори, що впливають на життєдіяльність людини
5.1.2 Розрахунок вентиляції приміщення
5.1.3 Розрахунок освітлення приміщення
5.2 Техніка безпеки і електробезпека
5.3 Протипожежна безпека
5.4 Охорона навколишнього середовища
Висновок
Список літератури
Висновки
В дипломному проекті проведено вдосконалення організації роботи зони поточного ремонту ТОВ "Сорочанський мірошник". Розрахована необхідна кількість робітників, вибрано нове обладнання та замінено застаріле. Розроблено та обґрунтовано планування зони ПР.
Розроблено технологіч¬ний процес заміни ведучого моста вантажного автомобіля. Дані рекомендації по покращенню технології робіт на зоні поточного ремонту Товариства та наведені заходи по покращенню безпеки життєдіяльності і охорони навколишнього середовища, розроблено заходи по охороні праці.
Дипломний проект виконаний відповідно до завдання на дипломне проектування і теми дипломного проекту.
Проведені заходи по вдосконаленню організації роботи зони поточного ремонту показують, що покращились економічні показники діяльності даної зони Товариства. Ці показники розраховані у економічній частині дипломного проекту і відповідають середньому рівню розвитку техніки та технологій в суспільстві.
Дата добавления: 27.04.2018
|
1348. Дипломний проект - Електрпопостатачання цукрового заводу продуктивністю 2500 тис. тон переробки буряка на добу | АutoCad
Вступ
1.Характеристика підприємства, відомості про електроспоживачі та технологічна схема виробництва
2.Розрахунок електричних навантажень Яреськівського цукрового заводу
3. Картограма навантажень
4. Вибір системи напруг, генератора, числа і потужності трансформаторів головної понижувальної підстанції
5. Вибір кількості і потужності цехових підстанцій
6. Вибір схеми електропостачання цехів
7. Розрахунок мереж електропостачання
8. Розрахунок розподільчої мережі та мережі живлення заводу
9.Розрахунок струмів короткого замикання в мережах 6 кВ та 0,4 кВ
10. Вибір апаратури в мережах 6 кВ
11. Розрахунок силової мережі на 0,4 кВ миючого відділення
12. Розрахунок електричного освітлення миючого відділення
13.Вибір релейного захисту елементів мережі електропостачання
14.Розрахунок релейного захисту генератора потужністю 6 МВт
15.Вибір оперативного струму для елементів управління та автоматика
16. Розрахунок компенсації реактивних струмів і вибір компенсуючих пристроїв
17. Реактивна потужність в мережах промислових підприємств (спецпитання)
18. Розробка заходів з охорони праці та техніки безпеки 116
19. Цивільна оборона
20. Економічна частина
Список використаної літератури
Миронівський цукровий завод характеризується наступними показниками:
1. Потужність: 2500 т переробки цукрового буряка за добу.
2. Продукція: цукор-пісок, сушений жом.
3. Тривалість виробництва: 90 діб.
4. Кількість буряка до переробки: 280000 т.
Забезпечення сировиною та паливно-енергетичними ресурсами:
1. Сировина: цукровий буряк із бурякових господарств Київської області.
2. Загальний вид палив: природний газ ( є можливість використання мазуту ).
3. Електроенергія: у виробничий період – від власної теплоектроцентралі (ТЕЦ), у невиробничий період - тільки від енергосистеми.
4. Тепло: від власної ТЕЦ.
5. Вода: водопостачання від ставка.
6. Каналізація: виробничі та господарчі стічні води очищуються на полях фільтрації.
За специфічними умовами функціонування цукрового заводу ( сезонність роботи заводу, значна енергоємність виробництва та обов’язкова наявність котельної для отримання технологічної пари) доцільно спорудження власної ТЕЦ, яка повинна забезпечувати покриття всіх теплових та електричних навантажень.
Схемою електропостачання передбачається кільцеве живлення насосної оборотного водопостачання та насосної транспортерно-мийних вод. На стороні низької напруги трансформаторів головного корпуса передбачено їх взаємне резервування. Нормально кожний трансформатор працює окремо з відключеним секційним вимикачем, який здійснює автоматичне включення резерву (АВР).
У приміщеннях сушки цукру, пакувальної та цукровому складі все електрообладнання виконується у закритому виконані, яке призначено для встановлення в приміщеннях категорії В-ІІа. Розподільчі щити та збірки із захисною та комутаційною апаратурою розташовується в окремому приміщенні. Група електродвигунів, що входять до складу технологічних транспортних ланцюгів, блокується для попередження розливів або завалів при транспортирові продукції. Передбачається диспетчерське керування з пульта основними технологічними процесами головного корпуса, дифузійного, мийного відділення тощо. До комплекту електрообладнання насосних станцій входить апаратура для повної автоматизації насосних. Передбачається автоматичне включення резервних насосів на насосних промислової води та оборотного водопостачання, включення насосів в залежності від рівня води для насосних оборотного водопостачання, насосної пожгоспводопостачання, центральної іригаційної.
На головний технологічний щит керування в головному корпусі виводиться сигналізація о роботі всіх насосних. Передача електроенергії в головному корпусі відбувається шинопроводом призначеним для прокладки у пильному та вологому середовищі. Відпайки від шинопровода виконується автоматичними вимикачами в закритому та ущільненому виконанні, а в місцях з особливо пильним та вологим середовищем у герметичному виконанні.
Прокладка кабелів від розподільчих пунктів до електродвигунів передбачена на конструкціях або в трубах у підлозі. Всі електродвигуни в основному асинхронні напругою 380 В з коротко замкнутим ротором.
За ступенем надійності електропостачання всі споживачі електричної енергії діляться на три категорії:
1. Електроспоживачі І категорії – пожежні насоси, власні потреби ТЕЦ.
2. Електроспоживачі ІІ категорії – цехи основного виробництва цукрового заводу.
3. Електроспоживачі ІІІ категорії – склади, механічна майстерня, їдальня тощо.
Дані для розрахунку:
кількість електроприймачів n=36;
установлена потужність усіх електроприймачів Рном=980 кВт;
коефіцієнт використання КВ=0,5 <1];
коефіцієнт потужності cos φ=0,7 <1].
Дата добавления: 03.05.2018
|
1349. Дипломный проект - Реконструкція системи електропостачання нафто-перекачувальної станції | Visio
Перелік умовних позначень 7
Вступ 8
1. Технологія і техніка перекачування нафти 10
1.1. Технологія перекачування нафти 10
1.2. Нафтоперекачувальні станції 11
1.3. Лінійна частина нафтопроводу 12
1.4. Основне електроустаткування НПС 13
2. Розробка схеми електропостачання нафто перекачувальної станції 17
2.1. Загальні вимоги до схеми електропостачання НПС 17
2.2. Схема електропостачання НПС 18
2.3. Розрахунок електричних навантажень на стороні ВН ТП 35/10 кВ 19
2.4. Вибір числа і потужності трансформаторів 21
3. Розрахунок струмів короткого замикання 23
4. Вибір електричного обладнання 31
4.1. Вибір перетину і марки кабелів 31
4.2. Вибір комірок комплектного розподільчого пристрою 10 кВ 33
4.3. Вибір шин 33
4.4.Вибір вимикачів 37
4.5. Вибір трансформаторів струму 39
4.6. Вибір трансформаторів напруги 40
4.7. Вибір запобіжників 41
4.8. Вибір обмежувачів перенапруги 41
5. Релейний захист 42
5.1. Функції БМРЗ 42
5.2. Функції сигналізації 44
5.3. Захист асинхронних двигунів ВАОВ-630 L-4У1 44
5.4. Розрахунок захисту двигуна підпірних насосів 44
5.4.1. Розрахунок струмового відсічення для електродвигуна 44
5.4.2. Розрахунок МСЗ для електродвигуна 46
5.5. Вибір джерел оперативного струму 46
6. Підвищення ефективності роботи системи електроспоживання нафто перекачувальної станції 48
6.1. Аналіз режимів робота синхронних двигунів 48
6.2. Оптимізація роботи синхронних двигунів в режимі компенсації реактивної потужності 57
7. Модернізація шафи КРП типу К-104 67
8. Охорона праці 75
8.1. Аналіз небезпечних і шкідливих чинників на хімічних об'єктах 75
8.2. Безпека при експлуатації комплектної трансформаторної підстанції 77
8.3. Захист від електромагнітних полів 78
8.4. Пожежна безпека 79
Висновки 83
Список використаних джерел 85
Висновки:
1. В дипломному проекті були визначені розрахункові навантаження на стороні ВН трансформаторної підстанції 35/10 кВ, обґрунтовані параметри силових трансформаторів, необхідного електрообладнання комірок КРП, розраховані уставки релейного захисту асинхронного двигуна.
Всі розрахунки виконані згідно вимогам ПУЕ. Вибір устаткування виконаний з врахуванням новітніх розробок в області електропостачання.
2. Проаналізовано проблеми з компенсацією реактивної потужності як в мережах споживачів, так і в мережах електропостачальних організацій.
Розглядається компенсація реактивної потужності в електричній мережі споживачів та зменшення перетоків реактивної енергії на межі цієї мережі з електропостачальною організацією шляхом використання синхронних двигунів, котрі підключені до електромереж споживачів.
3. Наведені основні критерії оцінки синхронних двигунів в режимі компенсації реактивної потужності та алгоритм обґрунтування реактивної потужності синхронних двигунів, котру він може віддавати в мережу споживача.
4. При вирішенні задачі компенсації реактивної потужності на підприємствах з високовольтними СД для обґрунтування параметрів високовольтних конденсаторних установок доцільно знати величину економічного реактивного завантаження СД е. При цьому необхідно враховувати і допустиме реактивне завантаження СД, яке обмежене умовами нагрівання його обмоток.
Для однозмінних підприємств величини економічного реактивного завантаження СД мають більші значення і, відповідно, більші обмеження умовами допустимого нагрівання обмоток СД, ніж для двох- і трьохзмінних підприємств. Особливо це стосується швидкісних СД в режимах малого активного завантаження.
Для двох- і трьохзмінних підприємств економічні реактивні завантаження СД мають менші значення і в розглядуваних межах активного завантаження практично не обмежені умовами допустимого нагрівання обмоток.
5. Для СД з меншими швидкостями величини питомих втрат значно більші, що пояснює зменшення економічних реактивних навантажень СД, а, отже, і меншу ефективність використання тихохідних СД для КРП.
6. Із зростанням потужності в серійному діапазоні СД відносна величина економічного реактивного завантаження зменшується в 4-5 разів (в залежності від ). При збільшенні активного завантаження з 0,5 до 1,1 в.о. економічне реактивне завантаження зменшується в 2-3 рази (в залежності від потужності СД).
Знаючи економічне е та допустимі р.доп, ст.доп реактивні завантаження СД, за меншим з них згідно наведеної методики визначають абсолютну величину генерованої СД в мережу реактивної потужності, та необхідну потужність високовольтної конденсаторної установки.
7. Обґрунтовані заходи з безпечної експлуатації системи електроспоживання нафто перекачувальної станції, зокрема, розраховані параметри захисного заземлення та заходи з пожежної безпеки.
Дата добавления: 07.05.2018
|
1350. Курсовий проект - Розрахунок та конструювання монолітного ребристого перекриття з плитами балочного типу 4 - х поверхового будинку в м. Івано-Франківськ | AutoCad
1. Призначення розмірів основних несучих конструкцій
1.1. Вихідні дані
1.2. Матеріали для проектування
1.3. Вибір схеми розташування головних та другорядних балок
2. Розрахунок та конструювання монолітної плити
2.1. Статичний розрахунок плити
2.2. Розрахунок міцності нормальних перерізів
3. Розрахунок та конструювання другорядної балки
3.1. Статичний розрахунок балки
3.2. Розрахунок міцності нормальних перерізів другорядної балки
3.3. Розрахунок міцності похилих перерізів другорядної балки
3.1. Перевірка необхідності поперечної арматури
3.3.2. Конструктивні вимоги та розрахунок поперечної арматури
3.4. Побудова епюри матеріалів
4. Розрахунок колон першого поверху будівлі
4.1. Збір навантажень на колону
4.2. Розрахунок міцності перерізів колони
5. Розрахунок центрально-навантаженого фундаменту
5.1. Визначення розмірів підошви та уступів фундаменту
5.2. Розрахунок на продавлювання фундаменту
5.3. Розрахунок робочої арматури підошви фундаменту
Використана література:
хідні дані
1. Район будівництва – Івано-Франківськ.
2. Розміри будівлі в плані А х В = 76 х 23 м.
3. Кількість поверхів nf = 4.
4. Висота поверху Hf = 3,8 м.
5. Змінне характеристичне навантаження на перекриття 11,7 кПа.
6. Розрахунковий опір грунту R0 = 225 кПа.
7. Матеріали монолітних залізобетонних конструкцій:
• бетон класу С 30/35;
• робоча поперечна А – 240С;
• монтажна А – 240С;
• робоча арматура плити А – 400С;
• поздовжня арматура балок А – 500С;
• робоча арматура колон А – 400С;
• арматура фундаментів А – 500С.
Дата добавления: 10.05.2018
|
© Rundex 1.2 |
